бути чиєюсь власністю

См. также в других словарях:

• належати — 1 дієслово недоконаного виду бути чиєюсь власністю належати 2 дієслово доконаного виду викликати оніміння …   Орфографічний словник української мови

• належатися — 1 дієслово доконаного виду досхочу полежати розм. належатися 2 дієслово доконаного виду належати; бути чиєюсь власністю діал …   Орфографічний словник української мови

• припадати — а/ю, а/єш, недок., припа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) до чого, на що і без додатка. Падати, лягати на що небудь. || чим, на що. Опускаючись додолу, спиратися на що небудь. || Летячи, спускатися на землю. || Опадати, осідати додолу. || Стелитися… …   Український тлумачний словник

• приходити — джу, диш, недок., прийти/, прийду/, при/йдеш, док. 1) куди, до кого – чого і без додатка.Йдучи, з являтися десь, у когось; прибувати куди небудь, до когось пішки. || Відвідувати кого небудь, бувати десь, у когось, робити візит. || Звертатися куди …   Український тлумачний словник

• потрапляти — я/ю, я/єш, недок., потра/пити, плю, пиш; мн. потра/плять; док. 1) неперех., куди, в кого – що, також чим, заст. перех.Кидаючи, просовуючи, спрямовуючи що небудь, досягати когось, чогось, того, що треба. || Проходити, проникати крізь щось. ||… …   Український тлумачний словник

• попадати — I поп адати а/ємо, а/єте, док. 1) Упасти один за одним (про багатьох, багато чого небудь). 2) Загинути, здохнути один за одним (про багатьох тварин). II попад ати а/ю, а/єш, недок., попа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) перех. і неперех., у кого – що,… …   Український тлумачний словник